У зв’язку з Днем пам’яті жертв політичних репресій (третя неділя травня, у 2026 році припадає на 17 травня) просимо забезпечити із дотриманням вимог та обмежень воєнного стану, урахуванням ситуації в конкретному населеному пункті проведення у регіонах заходів із вшанування пам’яті мільйонів українців, які стали жертвами тоталітарного режиму срср, зокрема у часи сталінізму, віддання шани учасникам визвольного руху.

Під час організації тематичних заходів важливо також передбачити ушанування пам’яті українських воїнів та цивільних осіб, загиблих унаслідок агресивної війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України.

Ураховуючи сучасний контекст боротьби за незалежність, для змістовного наповнення заходів та формування медіаконтенту у зв’язку з Днем пам’яті жертв політичних репресій необхідно, зокрема, акцентувати на паралелі подій ХХ століття з сучасністю.

Слід підкреслювати спадкоємність злочинів радянського тоталітарного режиму та сучасної російської агресії, репресій, депортацій та викрадень людей.

Справедливість і покарання мають настати для усіх авторів і виконавців злочинів як тогочасних, так і нинішніх.

Доведено, що непокаране зло завжди повертається, а дегероїзація радянських катів є складовою безпеки.  Ми є нащадками тих, хто вижив, щоб розповісти правду. Відкриті архіви – це наша зброя проти пропаганди та брехні. Злочинці минулого мають бути засуджені історією, сучасні – міжнародним трибуналом.

Важливо засвідчувати неперервність нашого спротиву через збереження національної пам’яті Українського народу. Зокрема, через донесення до широкої аудиторії меседжів про те, що пам’ять про катівні НКВС дає силу боротися з їхніми спадкоємцями сьогодні, а вшановуючи співвітчизників, які не зламалися в ГУЛАГу, ми отримуємо наснагу вистояти зараз.

Ми згадуємо тих, кого забирали «чорні воронки» посеред ночі, тих, хто загинув від виснаження в таборах, тих, чиї імена намагалися стерти з історії, засипаючи вапном у безіменних ровах Биківні, Дем’янового Лазу та тисяч інших місць масових страт по всій Україні. Ми ніколи не дозволимо страху панувати в наших життях.

Події Війни за Незалежність України, що триває, переконливо демонструють, що комуністичні репресії ХХ століття – це незавершена історія нашої сьогоднішньої боротьби проти послідовників «червоного терору».

Наш незламний спротив – від «Розстріляного відродження» до сучасних героїв – цементує ще одну непохитну істину: Український дух неможливо розстріляти. Це – дух Свободи, яка є для нас найвищою цінністю.

Ми обираємо волю, бо пам’ятаємо лихоліття тоталітарного мовчання. Ми обираємо незалежну державу, бо знаємо, що політичні репресії, голодомори, депортації – це ціна, яку наш народ платив за свою бездержавність.

Сьогодні ми маємо свою державу, свою армію та незламну волю. Ми вивчили головний урок історії – тоталітаризм боїться передусім сили спротиву і правди. Безальтернативний шлях, що веде геть від імперського терору – це шлях демократії і прав людини. І наша єдність на цьому шляху – найкраща відповідь на спроби ворога знищити українську ідентичність.

Консолідація зусиль України та міжнародного співтовариства є очевидною необхідністю для подолання тоталітарних ідеологій, передусім нейтралізації злочинних дій і самого режиму держави-терориста російської
федерації та її сателітів, які несуть загрозу глобального масштабу через дестабілізацію і провокацію збройних конфліктів у різних частинах світу.

Досягнення справедливого й стійкого миру, відновлення системи колективної безпеки можливі лише об’єднаними силами і послідовною політикою нейтралізації терористичних режимів, зокрема ідеологічної та інформаційної.

У зв’язку з Днем пам’яті жертв політичних репресій просимо сприяти внесенню відповідних змін до медіаконтенту 17 травня 2026 року, розміщенню тематичних матеріалів у регіональних та місцевих засобах масової інформації.

Також доцільною є реалізація для широкої аудиторії тематичних освітніх проєктів, онлайн-дискусій, стрим-бесід, віртуальних екскурсій, презентацій архівних та інших матеріалів. Важливо, зокрема, оприлюднювати інформацію та широко висвітлювати факти про протиправну діяльність нинішнього кремлівського режиму, вчинення ним злочинів проти людства аналогічно діям радянської влади на території України у 1917–1991 роках, застосування рашистами репресивних методів, що поєднують найганебніші практики сталінського режиму, поширювати інформацію про маловідомі факти репресій у відповідній місцевості, історії родин, репресованих діячів культури та науки.

Цього дня пропонуємо провести лаконічні церемонії ушанування пам’яті:

• покладання квітів, квіткових композицій, встановлення вінків, лампадок керівниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до пам’ятників, пам’ятних знаків, місць поховань жертв політичних репресій, а також українських воїнів та цивільних осіб, загиблих унаслідок агресивної війни, яку росія розв’язала і веде проти України.

Попередньо необхідно здійснити упорядкування таких меморіальних об’єктів та знакових місць.

Слід також забезпечити 17 травня 2026 року:

• приспущення Державного Прапора України на будинках і спорудах органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій;
• обмеження проведення цього дня розважальних заходів, концертів, спортивних змагань тощо або внесення суттєвих змін до змісту та формату їх проведення;
• вжиття заходів щодо надання всебічної підтримки колишнім політв’язням та репресованим, діяльності їхніх громадських організацій, а також щодо підтримки звільнених з російського полону осіб, які проживають в регіоні.